Олексій Семенищев... пішов у вічність...
Істинний одесит, найвідданіший член Всесвітнього клубу одеситів, справжній майстер слова, звуку, музики слова, улюблений друг і надійний співавтор...
Невиправна втрата для Одеси, для всіх нас...
З адреси сайту зникла одна літера "S"
Був https://odesSitclub.org
став https://odesitclub.org
Протягом ще 4-х місяців ви зможете відвідувати наш сайт за старими посиланнями, але краще заздалегідь оновіть посилання в обраному вашого браузера.
Дякуємо за те, що ви з нами!
Завжди неподалік.
Ваш ВКО.
Олексій Семенищев... пішов у вічність...
Істинний одесит, найвідданіший член Всесвітнього клубу одеситів, справжній майстер слова, звуку, музики слова, улюблений друг і надійний співавтор...
Невиправна втрата для Одеси, для всіх нас...
"Є місто, яке я бачу уві сні.
О, якби ви знали, яке дороге..."
Вечір останньої середи літа 2023 року гості ВКО провели в компанії творчості членів Всесвітнього Клубу Юних Одеситів!
Софія Євсегнєєва, Поліна Коломієць, і Артем Борисов прочитали свої нові нові твори. Свій вірш Поліна присвятила Одесі до дня її 229-річчя
Моє подвір'я
Напишемо розповідь про подвір'я свого дитинства!
До редакціі газети "Вечірня Одеса" продовжують находити листи від одеситів із розповідями про двори свого дитинства та юності.
Сьогодні разом з "Вечіркою" публікуємо розповідь Тамари Коленко.
25 августа в Джаз-клубе ВКО Маэстро Петухов исполнил свои непревзойденные джазовые импровизации для гостей ВКО.![]()
В концертной программе приняли участие Игорь Лосинский, исполнивший, да-да, именно исполнивший свои переводы американской джазовой поэзии, и известный одесский актер, степ-танцор Алексей Гилко. Бессменная ведущая, руководитель Джаз-клуба ВКО Елена Шевченко открыла и провела этот удивительный концерт.
Живемо далі...
Світлій пам'яті Євгена Михайловича Голубовського...
Обережно взяла в руки годинник батька. Браслет на кілька ланок більший, ніж потрібно. На татові він теж бовтався в останні місяці. Але він не випускав годинник і телефон із рук. Дзвінків ставало дедалі менше, зовсім не стало, і телефон, у якийсь момент розрядившись, залишився кинутим, непотрібним. А в годинник батько до останнього вдивлявся. Я запізно подивилася, чи не зупинився хід, як буває в книжках. Ні, він байдуже відстукує далі. Тепер на моїй руці.
Презентація Альманаху "Дерибасівська-Ришельєвська" № 94
Учора у Всесвітньому клубі одеситів відбулася Презентація Альманаху "Дерибасівська-Ришельєвська" № 94.
Редактор Альманаху Фелікс Кохріхт розповів про процес створення цього номера, активним учасником якого, як і
завжди, був Євген Михайлович Голубовський буквально до останніх годин свого славного життя.
Авторський проєкт Фелікса Кохріхта "Діалоги на Ніжинській"
з програмою "ДВА НАРОДИ - ОДНА ТРАГЕДІЯ"
Обидва народи стали жертвою програми знищення євреїв та ромів, яку розробили та втілювали в практику фашисти під час Другої світової війни. Саме цій темі була присвячена Конференція, яка відбулася в Одеському музеї Голокосту, створеному асоціацією євреїв - вязнів гетто та концтаборів, присвячена черговій річниці жахливої масової акції по знищенню ромів.
Моє подвір'я
На початку року, вже військового, Євген Голубовський запропонував публікувати на сторінках газети "Вечерняя Одесса" оповідання-спогади під умовною спочатку назвою «Де ця вулиця, де цей будинок?»."Сподіваюся, кожен розділ буде в газеті, заголовок - адреса, а потім усі глави вийдуть книгою", - написав він до редакції.
Так з'явилася у «Вечірній Одесі» рубрика «Мій двір», і одразу в редакційному портфелі «вишикувалася» черга з оповідань читачів. Рубрика — одна із найпопулярніших досі. І ця ідея Голубовського, як і всі колишні (романи-буриме в газеті пам'ятаєте?), виявилася живучою, затребуваною. Скільки б він ще придумав і запропонував газеті цікавого…
Не стало креативної, талановитої, життєлюбної людини, нашого генератора ідей.Сьогодні автор проекту — у проекті з розповіддю про свій двір, яка неодноразово згадується у книгах Євгена Голубовського.
Так ми згадуємо та згадуємо колегу, друга, Почесного громадянина улюбленого ним міста.