Вони залишили слід в історії Одеси…

Семен Маркович Дубнов – історик, суспільно-політичний діяч.

Народився 10 вересня 1860 року в Мстиславілі (Білорусь). На початку 1880-х рр. його не прийняли до Санкт-Петербурзького університету, тому історичні знання він був змушений здобувати шляхом самоосвіти.

У 1891-1901 рр. Семен Дубнов жив і працював в Одесі, де входив до кола видатних єврейських інтелігентів (Менделе Мойхер-Сфорим, Шолом-Алейхем, Ахад-Гаам, М. Моргуліс та ін.). Хоча він називав Одесу «найменш історичним містом», за його ж визнанням, саме тут він сформулював основи своєї концепції історії єврейського народу. Брошура С. Дубнова «Про вивчення єврейської історії» (1891) поклала початок сучасній науковій єврейській історіографії. В Одесі він видав близько 80 праць із 275 опублікованих загалом за його життя.

Він прагнув створити національну історичну концепцію для єврейського народу, в якій тісно перепліталися наукові та суспільно-політичні завдання. Основними складовими концепції С. Дубнова були думки про пріоритет духовності перед державністю в єврейській історії, зв'язок між історією євреїв у різних регіонах світу, взаємовплив євреїв і устрою держав, в яких вони перебували. На відміну від попередніх єврейських істориків, він застосовував до історії євреїв еволюційний соціологічний критерій і бачив в єврействі протягом століть не релігійну групу, а націю. Виступав за необхідність залучення якомога більшої кількості історичних джерел для вивчення історії євреїв. Однією з пріоритетних дослідницьких тем для нього була історія релігійно-містичних рухів у євреїв.

Найбільш детально історик досліджував хасидизм. Першим з єврейських істориків він створив узагальнюючу картину розвитку єврейської культури в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. У праці «Листи в старому і новому єврействі» він виклав основи своєї політичної ідеології, так званого «духовного націоналізму». Виступив з критикою сіонізму, вважаючи, що євреї повинні мати автономні права в країнах розсіювання. За своїми суспільно-політичними поглядами був близький до російських кадетів.

З 1903 по 1906 рр. Семен Дубнов жив у Вільно, а в 1906-1922 рр. – у Санкт-Петербурзі. У 1906 році він став одним із засновників Єврейської народної партії. У 1908 році – одним із засновників Єврейського історико-етнографічного товариства. З 1909 року видавав у Санкт-Петербурзі журнал «Єврейська старовина», на сторінках якого публікувалися цінні джерела з історії євреїв. Брав участь у написанні фундаментальних видань з історії та культури євреїв: «Єврейської енциклопедії» та «Історії єврейського народу».

Негативно сприйняв більшовицький переворот. З 1922 року жив у Західній Європі, переважно в Берліні. У 1930-х рр. написав один із найвидатніших творів мемуарної літератури – спогади «Книга життя» (3 томи).

У грудні 1941 року був убитий нацистами в Ризі.

В Одесі за адресою Базарна, 12, встановлено меморіальну дошку на честь Семена Марковича Дубнова.

Олександр Музичко,
кандидат історичних наук

Детальніше читайте на нашому сайті «Вони залишили слід в історії Одеси»: http://odessa-memory.info/ru/index.php?id=503