Незабаром Всесвітній клуб одеситів відзначить 35-річний ювілей. Привітання й добрі побажання надходять із найрізноманітніших країн світу!

Наталія Бржестовська, почесний член ВКО.

Як невблаганно швидко плине час, відліковуючи дати, події, віхи та рубежі.

І що далі — то швидше закручується ця химерна спіраль буття, тож встигай, літописцю, занотовувати…

---

Якщо людина недосвідчена наважиться допитливо розпитувати, що ж означає поняття «одесит», то обізнані в цьому питанні промовлять коротку, хвилин на сорок, промову, яка дасть певне, але не повне уявлення про homo odessicus.

Чия світла голова й чия легка рука першою подала ідею — створити в Місті Спільноту з навмисно гучною назвою, — історія трактує по-різному.

Але безсумнівно головне: вигук «Еврика!» пролунав у потрібний час і в потрібному місці — рівно 35 років тому.

І холодного листопадового дня 1990 року на карті світу з’явилася точка тяжіння — місце сили для незламного одеського братства, людей, які живуть у різних містах і країнах (адже одесит — поняття не географічне), різних віросповідань і переконань, але об’єднаних ніжною й стійкою любов’ю до Одеси.

Всесвітній клуб одеситів!

І корабель з гордою назвою ВКО вирушив у довге і захоплююче плавання під девізом: «Одесити всіх країн, єднайтеся!», біля штурвала якого став капітан Михайло Михайлович Жванецький. Нині за штурвалом Клубу — новий Президент Іван Леонідович Ліптуга і рульовий Григорій Ісаакович Барац, які вміло ведуть його крізь бурі і шторми...

Скільки клубних вечорів, концертів, виставок, яскравих зустрічей, знайомств і виступів відбулося за 35 років у Клубі — не злічить ніхто.

І хоча ВКО має цілком реальну адресу — вулиця Маразліївська, 7, — насправді Клуб одеситів — поняття метафізичне.

Він там, де живе одеський характер, одеський гумор, одеський норов і одеська душа.

Я хочу побажати Всесвітньому клубу одеситів — спільноті однодумців, яскравих, талановитих, творчих людей — не зменшувати обертів, і надалі генерувати нові ідеї та проєкти, втілювати їх у життя, підтверджуючи славу вільного міста Одеси — кузні обдарованих, самобутніх і волелюбних людей! Міста, яким завжди було чим пишатися — і, сподіваюся, ще буде.