У Всесвітньому клубі одеситів відбувся перформанс у жанрі PETIT MINIATURES — вистава, що промовляє без слів і торкається найтонших струн душі.

Глядачі поринули у проникливу пластичну розповідь, де головною мовою стали рух, світло і тиша. У коротких етюдах за лічені хвилини проживалося ціле життя: зустрічі й розчарування, випадок і доля, самотність і тихе щастя удвох.

Поетичною основою дійства стала історія паризької площі у сутінках. Покинута сцена, самотній ліхтарник і бродяга з візком спогадів оживили образи минулого й нездійсненого. У тиші народжувалися тендітні мініатюри — «У світі індустрії», «Магічний куб», «У парку», «На флоті», «Невдала знахідка», «Зустріч з незнайомкою у кафе», «Танго розчарування», «Вальс», «Зустріч та тихе щастя удвох» — кожна з них ставала метафорою людського досвіду.

Вишукану пластику та глибину образів втілили Айя Перфільєва (pure mime) та Марина Ілюхіна (ліхтарник). Авторкою й режисеркою перформансу виступила Айя Перфільєва, створивши цілісний поетичний простір, у якому мінімалістична форма відкривала безмежність емоцій.

Жанр «пті-мініатюр», що здобув світове визнання завдяки таким майстрам пантоміми, як Марсель Марсо та Леонід Єнгібаров, постав перед гостями Клубу у сучасному, тонкому прочитанні — з ліризмом, гумором і світлою меланхолією.

Фінал вистави прозвучав особливо зворушливо: коли рух стихає — залишається пам’ять. І саме в її тиші народжується маленьке щастя, здатне осяяти навіть порожню площу.

Перформанс залишив по собі відчуття світла, внутрішнього спокою та вдячності за миті, які творять наше життя.