О юбилее ВКО стало известно в Нью-Йорке. Зарубежный член Клуба и наш давний друг Эдуард Амчиславский опубликовал в газете «Бульварные новости» большой материал и фоторепортаж Александра Синельникова о прошедшем празднике.
У Всесвітньому клубі одеситів відбувся попередній показ документально-художнього фільму «Сергей Уточкин — Рыжий пёс!», який зняв член ВКО Сергій Корнієвський. Стрічка створена до майбутнього 150-річчя від дня народження Сергія Ісаєвича Уточкина.
15 листопада у Всесвітньому клубі одеситів відбулася подія, яка зігріла серця поціновувачів справжньої одеської прози. У цей суботній день відбулася презентація нової збірки «Моё море» письменника, моряка і свідка епохи Аркадія Хасіна.
Він народився 14 листопада 1940 року, а пішов п’ять років тому — 15 серпня 2020-го. Його згадують друзі й сотні випускників за 40 років плідної праці викладача, який розкрив багато таємниць джазової освіти і мистецтва імпровізації, а також можливості проявити себе у молодіжному біг-бенді.
У попередньому номері газети за 6 листопада ми вітали Всесвітній клуб одеситів з 35-м днем народження. Минулої неділі з нагоди цієї дати відбулися урочистості: члени і гості ВКО згадували події тих днів та розмірковували про плани на майбутнє.
Вони залишили слід в історії Одеси 85 років со дня народжениия Миколи Яковича Голощапова (1940-2020)
Голощапов Микола Якович – видатний джазовий музикант, засновник та протягом 40 років беззмінний керівник естрадного відділу Одеського музичного училища (нині – Одеський професійний коледж мистецтв ім. К.Ф. Данькевича), стільки ж часу він був художнім керівником та головним диригентом молодіжного джаз-оркестру – предмета його невпинних турбот. М.Я. Голощапов – один із найавторитетніших та найшанованіших фахівців країни в галузі викладання та виконавства джазу, Заслужений працівник культури України.
Вітання з ювілеєм ВКО від закордонного члена клубу – Валерія Базарова
Дивлюся на своє посвідчення члена «Всесвітнього клубу одеситів» і усміхаюся...
Ще б пак! На гербі клубу — будинок з атлантами, той самий, у якому я провів десять років щасливого дитинства. Ходив до школи №43, повз будинок, у якому жив Гоголь, а за рогом, на Сабанєєвому мосту — Будинок учених, де почалося моє знайомство з англійською мовою, що згодом мені дуже знадобилося...
Вітання з ювілеєм ВКО від закордонного члена клубу – Белли Тульчинської
Час, в якому ми живемо, не просто дуже важкий – це дуже страшний час. І в Україні, в Ізраїлі, ми побачили таке зло, яке, здавалося б, давно минуло, яке просто не може повторитися. Здавалося б, страшні уроки двадцятого століття міцно засвоєні.